Автор Тема: Искусственное осеменение (ИО) маток, как инструмент селекции пчел  (Прочитано 9750 раз)

Паланочка

  • Full Member
  • ***
  • Повідомлень: 196
  • Матковод-Оператор ИО
    • Перегляд профілю
Раньше просматривал только родословные и сайты селекционеров  "Старой Европы" вчера глянул румына http://perso.fundp.ac.be/~jvandyck/homage/elver/pedgr/ped_BCI_2014.html на мой взгляд серьезный материал,серьезный дядька и цены взрослые. Сайт хороший на котором, по моему мнению, есть полезная информация, особенно для наших селекционеров... Не буду ерничать... но все-же,  это Вам не на  фотографии смотреть в "Селекция бакфаста" ;)
да сайт интересний , посмотрел по инструменталке , , все дано в общих чертах , но некоторие моменти интересние. например . понятно что маток до осеменения держат в нуках а не в инкубаторе или банке маток. (вроде при таком способе , меньше повреждаются матки и лучше дозревают) под конец виидим фото с стаканчиками в которие помещают матку после осеменения , тоже думал над етим делом, потому как матку осеменить дело 2 минут (если нормально без проблем ) а под наркозом надо держать от 5 до 10 минут при двукратном наркозе . а если держать под постоянной струей газа матка переохлаждается , а ето плохо на миграцию сперми, а так очень просто в стакан бросил кришечкой прикрил , газа напустил через дирочку и пусть атм сидит пару минут что остались. интересно также приспособление которим держат трута когда отбирают сперму , в руках орган трутня может коснутся пальца и нужно вибрасивать . а тут таким способом можно етого избежать.. надо будет чтото такое сделать и пробовать.
« Останнє редагування: Листопада 03, 2016, 07:24:26 am від Zuchter »

DrBee

  • Full Member
  • ***
  • Повідомлень: 243
    • Перегляд профілю
Раньше просматривал только родословные и сайты селекционеров  "Старой Европы" вчера глянул румына http://perso.fundp.ac.be/~jvandyck/homage/elver/pedgr/ped_BCI_2014.html на мой взгляд серьезный материал,серьезный дядька и цены взрослые. Сайт хороший на котором, по моему мнению, есть полезная информация, особенно для наших селекционеров... Не буду ерничать... но все-же,  это Вам не на  фотографии смотреть в "Селекция бакфаста" ;)
да сайт интересний , посмотрел по инструменталке , , все дано в общих чертах , но некоторие моменти интересние. например . понятно что маток до осеменения держат в нуках а не в инкубаторе или банке маток. (вроде при таком способе , меньше повреждаются матки и лучше дозревают) под конец виидим фото с стаканчиками в которие помещают матку после осеменения , тоже думал над етим делом, потому как матку осеменить дело 2 минут (если нормально без проблем ) а под наркозом надо держать от 5 до 10 минут при двукратном наркозе . а если держать под постоянной струей газа матка переохлаждается , а ето плохо на миграцию сперми, а так очень просто в стакан бросил кришечкой прикрил , газа напустил через дирочку и пусть атм сидит пару минут что остались. интересно также приспособление которим держат трута когда отбирают сперму , в руках орган трутня может коснутся пальца и нужно вибрасивать . а тут таким способом можно етого избежать.. надо будет чтото такое сделать и пробовать.

Мне тоже в глаза бросилось, что он трута на шило насаживает. Тоже попробую, но заочно здаётся, что выгоды мало, так как для полного выворачивания эндофалоса трута нужно сжать пальцами и это самый стрёмный момент.
       Ещё у него есть винклер-шприц за 350 евро 8)

Zuchter

  • (095)574-18-70
  • Administrator
  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 1887
  • Матковод
    • Перегляд профілю
Ребят, мож вам тему про ИО открыть?

DrBee

  • Full Member
  • ***
  • Повідомлень: 243
    • Перегляд профілю
Ребят, мож вам тему про ИО открыть?

Та не, сильно жирно. Но намёк понятен :-X

Zuchter

  • (095)574-18-70
  • Administrator
  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 1887
  • Матковод
    • Перегляд профілю
Та нее... Намека не было. Открою , даже без аналитики. Так уж и быть ::)

DrBee

  • Full Member
  • ***
  • Повідомлень: 243
    • Перегляд профілю
Та нее... Намека не было. Открою , даже без аналитики. Так уж и быть ::)

 :) :D ;D

Паланочка

  • Full Member
  • ***
  • Повідомлень: 196
  • Матковод-Оператор ИО
    • Перегляд профілю
по поводу шила наверное ти прав, я тут думал над етим , + еще что в руках трутня всетаки чуствуеш , а на стержне всетаки не то.. может дело привычки. Андрей  а ти  каким шприцом пользуешся ? Дима тему создавай , но чтоби и сам участвовал , буржуев читаеш где чтото интересное по ио глянеш в темку закидай а ми обсудим :)

DrBee

  • Full Member
  • ***
  • Повідомлень: 243
    • Перегляд профілю
по поводу шила наверное ти прав, я тут думал над етим , + еще что в руках трутня всетаки чуствуеш , а на стержне всетаки не то.. может дело привычки. Андрей  а ти  каким шприцом пользуешся ? Дима тему создавай , но чтоби и сам участвовал , буржуев читаеш где чтото интересное по ио глянеш в темку закидай а ми обсудим :)

Штатным, что получил с станком из Польши. Цельностеклянный 1мл + доработка К.Лоца для подачи поршня винтом.

Паланочка

  • Full Member
  • ***
  • Повідомлень: 196
  • Матковод-Оператор ИО
    • Перегляд профілю
по поводу шила наверное ти прав, я тут думал над етим , + еще что в руках трутня всетаки чуствуеш , а на стержне всетаки не то.. может дело привычки. Андрей  а ти  каким шприцом пользуешся ? Дима тему создавай , но чтоби и сам участвовал , буржуев читаеш где чтото интересное по ио глянеш в темку закидай а ми обсудим :)

Штатным, что получил с станком из Польши. Цельностеклянный 1мл + доработка К.Лоца для подачи поршня винтом.
а ,ну у тебя все по взрослому  8)  ;D   во сколько станок обошолся ?

Zuchter

  • (095)574-18-70
  • Administrator
  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 1887
  • Матковод
    • Перегляд профілю
Цитувати
Открою , даже без аналитики
Эврика! В качестве затравки к теме нужно поставить статью Паланочки про ИО, опубликованную в последнем БК. Надеюсь, Артем, у тебя есть скан?

DrBee

  • Full Member
  • ***
  • Повідомлень: 243
    • Перегляд профілю
а ,ну у тебя все по взрослому  8)  ;D   во сколько станок обошолся ?

550 евро + доставка из Польши. (Щас, блин, куча денег :'()

Паланочка

  • Full Member
  • ***
  • Повідомлень: 196
  • Матковод-Оператор ИО
    • Перегляд профілю

Паланочка

  • Full Member
  • ***
  • Повідомлень: 196
  • Матковод-Оператор ИО
    • Перегляд профілю
а ,ну у тебя все по взрослому  8)  ;D   во сколько станок обошолся ?

550 евро + доставка из Польши. (Щас, блин, куча денег :'()
да сейчас куча денег ... когда бил евро 12 еще более менее нормальна цена за качествений станок.. а сейчас 11000 явно дорого....

Zuchter

  • (095)574-18-70
  • Administrator
  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 1887
  • Матковод
    • Перегляд профілю

Штучне запліднення – шанс на відродження селекції бджіл в Україні 

Пасічникам властиво експериментувати у пошуках кращого. Так, наприклад, у середині минулого сторіччя на територію сучасної України масово завозився матеріал сірої гірської кавказької породи (СГК). Ці бджоли краще використовували слабкі медозбори, а їхні помісі 1 покоління з місцевими бджолами були продуктивніші за вихідні породи. Але пізніше зясувалося, що в новій для себе місцевості чистопородні сім`ї СГК погано зимують та  схильні до нозематозу. Крім того, «кавказянки» просідають на сильних і довгих в часі медозборах.
Попри офіційну заборону, останні роки все більших масштабів набирає процес завезення в Україну бджіл з Європи (в основному карніка та бакфаст). Місцеві пасічники готові купувати тамтешніх чистопородних маток по 75-100 євро (приблизно 1400-1900 грн.) навіть незважаючи на знецінення гривні! «Реклама робить свою справу», – скажуть скептики. Але ж, наприклад, карніку завозять в Україну вже майже 10 років. Наївно було б вважати, що все тримається тільки на самій рекламі, без реальних результатів. Нажаль, реальність така, що у більшості випадків імпортні бджоли переважають місцевих майже по всім показникам, а саме – продуктивності, миролюбству та несхильності до роїння. В то й же час, є випадки, коли бджоли місцевих порід – карпатки та української степової та їх помісі – не поступаються завезеним породам. Це яскраве свідчення того, що у нас ще не все втрачено. «Карніка така, як колись була карпатка», – саме такий відгук досить поширений від пасічників зі стажем, що спробували карніку. Тобто, основна проблема наших місцевих порід у тому, що з ними не провадиться справжня селекційна робота, як із «імпортними».

Є думка, що усі біди наших місцевих порід від метизації саме унаслідок неконтрольованого завезення матеріалу з-за кордону. Нещодавно на зустрічі інтернет-форуму «На Точку» Галатюком О.Є., директор Інституту бджільництва ім. Прокоповича навіть  озвучив намір домагатися виконання плану породного районування за допомогою каральної системи. Але, це просто смішно… Дуже часто прихильники підходу «не пущать» посилаються на нібито закордонний досвід – мовляв туди не завозять усе що попало, тому там усе гаразд. При цьому, такі «спеціалісти» навіть не пробували відповісти собі на просте питання: навіщо тим же німцям і австрійцям десятки ізольованих пунктів парування, у тому числі у високогір’ї та островах? Навіщо десятки станцій по штучному заплідненню маток, якщо достатньо просто «не пущать»?! Відповідь проста – справжня селекція можлива тільки за умови контрольованого парування. При наявності таких можливостей пасічнику, великою мірою, байдуже, яких бджіл тримає сусід за забором! Замість того, щоб перейматися такими питаннями, директор нашого інституту радить «не дуже захоплюватись штучним заплідненням» та вирішення проблеми бачить у розширенні переліку так званих «племінних» пасік. Наявний парадокс: атестованих «племінних» пасік в Україні – близько чотирьох десятки, а справжніх племінних маток в Україні фактично не існує! Звідки ж їм взятись? Адже, племінна матка – це продукт селекції, а проведення справжньої селекції передбачає контроль над паруванням (чистопородність). В Україні немає ізольованих станцій парування, мабуть, за виключенням с. Вучкове, що Карпатах. Хоча надійність ізоляції цієї пасіки вже давно ніхто не перевіряв. Чи реально змінити ситуацію з «обльотниками»? Навряд… У нас немає островів, які забезпечують найбільшу чистоту природного парування, з горами – теж не густо… Організація «обльотнику» на рівнині – дуже витратна справа, оскільки потрібно забезпечити/гарантувати  відсутність «небажаних» бджіл у радіусі 20 км. У будь-якому випадку це неможливо без державної підтримки, а тому – не реально.

Таким чином, єдиний метод контрольованого парування, доступний ініціативному «частнику» в Україні – це штучне запліднення (ШЗ), яке дає 100% гарантію чистоти парування. В Україні спроби ШЗ здійснюються давно, але досягнути реально практичного результату довгий час не вдавалося. Принаймні, пропозицій ШЗ-маток на ринку не спостерігалося. І ось нещодавно у цій галузі відбувся значний прогрес. Група передових вітчизняних матководів змогла досягнути практичних результатів у вигляді працюючих ШЗ-маток. Тобто у українських бджолярів зявився інструмент для проведення повноцінної селекційної роботи, за допомогою якого можна братися до селекції місцевих порід, або ж підтримувати та покращувати матеріал, завезений з-за кордону. Проте, слід добре усвідомлювати, що саме по собі ШЗ – це же не селекція, це тільки інструмент, яким треба вміло користуватися. Треба зазначити, що ШЗ має зміст виключно для того, щоб достеменно знати не тільки материнську сторону, але й батьківську. Якщо до прикладу, матковод, що засвоїв ШЗ, буде запліднювати маток трутнем, який попадеться під руку, наприклад, з «прильотки», – це не зовсім те, що треба. Хоча такий варіант і дозволить матководу підзаробити, запропонувавши ринку «ексклюзивний» продукт, хоча, по своїй суті, такі матки не чим не відрізнятимуться від звичайних маток природного (неконтрольованого) парування. А, враховуючи тонкощі ШЗ, можуть бути навіть гірше за якістю! У Польщі дуже поширене явище, коли ШЗ-маток реалізують без перевірки на засів. У випадку, коли такий продукт пропонується ще недосвідченим осемінатором, – це лотерея для покупця. Задоволення сумнівне, навіть за умови, що матковод обіцяє замінити маток, які так і не почнуть червити. Само собою, ШЗ матки на продаж мають сенс тільки у випадку, коли вони походять від чистого матеріалу відомого походження.     

 Для ефективного ж використання ШЗ спеціально вирощувати  (виводити) треба не тільки маток, але й потрібних трутнів! Це – достатньо трудомісткий процес. Один з методів контролю трутня – це його мічення відразу ж після народження.  Є  ще одна проблема – це якість ШЗ-маток. Доведено, що взагалі ШЗ-матки та їх сімї не поступаються маткам природного парування! Але це при умові, що запліднення зроблено правильно, висококваліфікованим осемінатором, через руки якого вже пройшла не одна тисяча бджолиних королев. Чи можуть цим зараз похвалитись вітчизняні піонери ШЗ – питання риторичне… Є питання і стосовно технології запліднення. Так, наприклад, найбільш надійним з точки зору результату є запліднення малими дозами сперми – 4 мкл. Але цього запасу, скоріш за все, вистачить матці тільки на один повний сезон роботи. Для повноцінного ж тестування маток та їх дочок потрібно 2-3 сезони. Тому стандартом вважається запліднення матки 8 мкл. сперми. Такий варіант є більш витратним, оскільки потрібно відібрати не тільки вдвічі більше сперми, але і тримати маток після парування у сильних нуклеусах, інакше матка може загинути. Крім того, ШЗ-маток складніше підсаджувати, оскільки вироблення гормону у достатніх обсягах розпочинається тільки на 30-40 день. З цієї ж причини спостерігається відставання у розвитку сімей з ШЗ-матками перші два місяці. І ще одне – повноцінну сімю матка ШЗ здатна створити тільки, якщо вона запліднена спермою трутнів з 3-4, або краще 6, різних сімей (але з матками сестрами)!     
Треба також зазначити, що ШЗ пов’язано з високими витратами: приміщення (лабораторія), устаткування (станок, мікроскоп), розходні матеріали (капіляри, розчини). І, звичайно ж, кваліфікація осеменатора. Недивно, що ШО-матки є найбільш дорогими. Так, наприклад, один з провідних німецьких інститутів – Кірххайн на 2015 р. пропонує ШЗ-маток карніки по ціні 68 євро, тобто на 10 євро дорожче острівних і вдвічі дорожче, аніж неконтрольованого парування. Послуга запліднення цього інституту коштує 28 євро.         


Враховуючи собівартість, а також вітчизняні реалії було би доцільно використовувати ШЗ виключно у селекційній роботі, утримавшись від продажу таких маток на широкий загал, принаймні на початковому етапі. Мета селекційної роботи отримати дійсно племінний матеріал «made in Ukraine». В БК4-08 Комісар О.Д. розмірковує на тему, що таке племінна матка і приводить своє визначення: «Племенной маткой называется матка, выведенная от продуктивной чистопородной семьи и искусственно спаренная с трутнями из другой также продуктивной и чистопородной семьи». В той же час, треба відмітити, що навіть між сестрами заплідненими трутнями з одним генотипом буде відмінність, тому для того щоб назвати матку племінною потрібно як мінімум протестувати її в групі сестер (аналогів) і лише після того як матка в цій групі покаже себе краще за інших по ознаці (чи ознаках), відібрати від неї проби і перевірити на стандарт по морфологічних ознаках (чистопородність). Також важливим є те, щоб матка передавала свої корисні ознаки нащадкам, тому вимальовується ще один рівень перевірки матки на відповідність статусу племінної. Це – перевірка її по дочкам. Практично початок селекційної роботи з місцевими породами (карпатка, степова) може виглядати наступним чином.
1.   Знаходяться, як мінімум дві, неспоріднені (з різних місцевостей) матки, наприклад, карпатки/«степовки», що відповідають морфо-метричному стандарту породи (проводяться відповідні виміри). Звичайно, було б добре використати перевірених родоначальниць відомого походження, наприклад, від матководів, що займаються цією породою. Втім, у крайньому випадку, можна пробувати чистопородних маток невідомого походження.   

2.   Нащадки цих двох родоначальниць схрещуються між собою за допомогою ШЗ. Утворюється група аналогів сестер, які перевіряються на протязі сезону за певною програмою (можна запозичити німецьку схему). За результатами тестів відбираються декілька найкращих родоначальниць. Це – потенційно племінні матки. Про всяк випадок знову проводиться морфо-метричний аналіз на відповідність стандарту породи.     

3.   Від відібраних маток (кандидатів у плем’я) виводяться дочки, яким можна дати вільно спаруватись, щоб потім протестувати сімї (F1). Тест можна проводити більш ліберально, ніж попередній – на товарній пасіці. Основна мета – зясувати, наскільки повною є передача ознак, а також однорідність товарних сімей. Якщо результати задовільні, материнці можна присвоїти статус «племінної», тобто пригодної для подальшої селекції та масової репродукції товарних маток.                 
На завершення, слід зазначити, що немає поганих порід, але є бджоли, над якими людина попрацювала в потрібному їй напрямку. Тільки селекція не на папері, а в реальному житті дасть змогу аборигенним породам бджіл України зберегти свої ареали. «Під лежачий камінь вода не тече». За роботу, браття, Бог нам у поміч!

DrBee

  • Full Member
  • ***
  • Повідомлень: 243
    • Перегляд профілю

Штучне запліднення – шанс на відродження селекції бджіл в Україні 
...................................
 За роботу, браття, Бог нам у поміч!

Да у Вас, батенька, талант! ;)